Меню Рубрики

Установка газовой колонки дбн

СНиП: как оборудовать и эксплуатировать дымоходы

Чтобы обеспечить нормальную, бесперебойную работу котла, необходима своевременная очистка дымохода и газовых каналов. Причем, периодичность обслуживания регулируется нормативными документами – снип на дымоходы для газовых котлов.

Пожарные требования

Согласно СНИП, дымоход и каналы вентиляционные должны проверяться и производиться чистка:

  1. Перед началом отопительного сезона — дымоходы, в которых котлы и нагревательные приборы работают сезонно.
  2. Не менее одного раза в квартал — комбинированные и кирпичные дымоходы.
  3. Не менее 1-го раза в год — асбестоцементные дымоходы и каналы, гончарные, сделанные из жаростойкого бетона.

Первичная проверка дымоходов газовых котлов должна коснуться таких моментов:

  • правильность использования материалов, проводят согласно требованиям ДБН В.2.5–20;
  • наличие засорений каналов;
  • проверка перегородок, которые служат защитой горючим конструкциям;
  • насколько отделены вентиляционные и дымовые каналы;
  • насколько исправен и правильно расположен оголовок;
  • проверка наличия нормальной тяги, этот параметр зависит от правильности постройки, в частности, влияние оказывает высота и сечение трубы (см. Как улучшить тягу).

Повторно производится проверка вентиляции и дымоходов на наличие засорений, их разделения и плотности, проверяется тяга:

  • Проверка в первый раз и после ремонта вентиляций и дымоходов проводятся специалистами спец. организации при участии эксплуатационной организации. Полученные результаты вписываются в акт.
  • В случае признания вентиляционных каналов и дымоходов газовых котлов негодными и не подлежащими эксплуатации, проверяющий обязан предупредить в письменной форме хозяина об опасности использования газовых приборов.
  • Дымоход СНИП в частных домах позволяет владельцам прочищать вентиляционные каналы и дымоходы при наличии документа о прохождении инструктажа.
  • Перед началом ремонта вентиляционных проходов и дымоходов газовых котлов эксплуатационная организация, которая является владельцем многоквартирного дома, обязана предупредить жильцов о начале ведения работ. После окончания ремонта все дымоходы и вентиляционные каналы следует подвергнуть проверке.

Требования для помещений при размещении в них газовых приборов

Дымоход должен отвечать установленным нормам!

  • СНиП 31-01-2003 — о многоквартирных жилых домах;
  • СНиП 41-01-2003 — изложено все о кондиционировании, вентиляции и отоплении;
  • СНиП 42-01-2002 — инструкции о газораспределительных системах;
  • СП 31-106-2002 — расскажет о создании проекта и строительстве одноквартирных домов, используемых для проживания;
  • СП 42-101-2003 — о строительстве и проектировании систем газораспределения из труб различных вводов.

О чем говорит буква закона:

  1. Помещение, в котором будет размещен газовый водонагреватель и предусмотрен дымоход газового котла для отвода сгораемых продуктов, должно соответствовать определенным требованиям, регламентируется не только площадь, но и высотка потолков. Так, высота потолков должна быть не меньше 2-х метров. Объем площадей не меньше 7,5 м³ для установки одного прибора, и не меньше 13,5 м³ для двух агрегатов.
  2. В помещении также должен быть оборудован вентиляционный канал. Следует предусмотреть в нижней части двери или стены решетку или проход между полом и дверью, где живое сечение должно быть не меньше 0,02 м².
  3. Внимание: Недопустимо выводить дым в канал вентиляционный. На дымовых каналах запрещается устанавливать вентиляционные решетки.
  4. В помещениях, имеющих стандартную вытяжку, компенсировать удаляемый воздух требуется за счет проникновения его снаружи помещения, а также за счет замещения из остальных площадей этой квартиры.
  5. Внимание: При герметичной установке окон в помещении возможно отключение колонки из-за непостоянного поступления воздуха. Это связано с автоматикой самой колонки.
  6. В ванной комнате и подсобных помещениях двери должны открываться наружу.
  7. В помещении ванной комнаты установка розеток и выключателей категорически запрещается.

Требования, предъявляемые к дымоходам

  • Установка газового и другого обогревающего оборудования должна происходить, согласно правилам установки дымохода.
  • Должен соблюдаться правильный подбор параметров дымохода (высота, сечение), который должен отвечать требованиям установленного теплогенерирующего оборудования, ведь от этого будет зависеть его работа.
  • Монтажные работы должны производиться специалистами с соблюдением всех требований пожарной безопасности и согласно нормативной документации (см. Установка дымоходов).

Общие правила

В зависимости от условий использования дымоходы могут иметь различную конструкцию. От качества изготовления дымохода и материала зависит его бесперебойная работа и эффективность.

Их монтаж производится, согласно требованиям, изложенным в ДБН В.2.5-20-2001 и СНиП 2.04.05–91.

Неправильная конструкция и использование, ненадлежащее присоединение к тепловому оборудованию может привести к неправильной работе и аварии.

Это руководство описывает принципы эксплуатации и монтажа дымоходов, излагает требования пожарной безопасности, которые отображены в документации.

  • СНиП 41-01-2003 — «Кондиционирование, вентиляция, отопление»;
  • НПБ 252–98 — «Теплогенерирующие аппараты, которые работают на разных видах топлива. Методика испытаний»;
  • ГОСТ 9817–95 — «Бытовые аппараты, которые работают на различных видах топлива. Технические условия»;
  • ВДПО — «Правила производственных работ, ремонта дымовых каналов и печей».

СНИП дымоходы должны соответствовать в полном объеме. После ввода в эксплуатацию дымохода выдается акт проверки дымоходов.

Правила монтажа гласят:

  • Необходим полный и свободный вывод отработанных газов в атмосферу, тягу обеспечивает правильно подобранная высота и сечение трубы (п.5.1.1.ВДПО).
  • Каждому тепловому прибору должен соответствовать отдельный дымоход (п.3.70.СНиП-91).
  • Диаметр дымохода должен быть не меньше выхода трубы теплового агрегата (3.71.СНиП-91).
  • Толщина металлических труб должна быть не ниже 0,5 мм. Изготовлены они должны быть из легированной специальной стали с повышенной коррозийной стойкостью (ГОСТ).
  • Для очистки продуктов сгорания в дымовых каналах должны быть предусмотрены карманы, глубина 250 мм. — (п.3.74 СНиП-91 и п.5.1.1.ВДПО).
  • Каналы дымовые не могут иметь больше 3-х поворотов, и радиус их закругления не может быть меньше диаметра трубы — (4.2.17.ВДПО).
  • Дымовая труба не может быть ниже 5-ти метров в высоту (п.3.73.СНиП-91). Такая высота обеспечивает нужную тягу и дает требуемое разрешение. При этом высота вытяжных вентиляционных каналов, которые располагаются рядом с дымовой трубой, должна быть равной высоте труб (5.1.14.ВДПО).
  • Над крышей возвышение дымовых труб следует делать (п.3.73.СНиП-91):
    1. до 500 мм, если кровля плоская;
    2. до 500 мм выше парапета или кровли, если трубы расположены менее 1,5 м до парапета или конька;
    3. не менее оси конька или парапета, если дымовая труба расположена на 1,5 — 3 метра от парапета или конька.

Правила устройства дымоходов говорят, что размещение дымовых каналов разрешено внутри стен, изготовленных из негорючих материалов. Если такие стены отсутствуют, требуется использовать коронные и насадные трубы (п.3.69.СНиП-91).

Подлежат теплоизоляции участки дымохода, проходящие через неотапливаемые помещения и с наружной стороны строения, чтобы не происходила конденсация тепловых паров и газа топочного во внутренней части дымохода (4.2.16.ВДПО).

Согласно требованиям ВДПО и СНиП-91, разрешено размещение таких вариантов дымоходов:

  • При модульные системе дымоходов запрещается:
    1. Растапливание горючими жидкостями.
    2. Растапливание дровами, превышающими размер самой топки.
    3. Сушка одежды, обуви и других предметов на деталях дымоходов.
    4. Удаление сажи с помощью выжигания.
    5. Запрещена эксплуатация агрегата методом, который не указывается в руководстве.
    6. Заливка водой огня в топке.
    7. Применять хлор для его соединений.

Проверка дымоходов квалифицированным специалистом должна производиться не менее двух раз в течение отопительного периода. Для уверенности в работе теплового агрегата следует проводить обследование дымоходов, и это должны делать специалисты.

  • Когда к дымоходу присоединяется два котла, сечение трубы определяется при их совместной работе ДБН В.2.5-20-2001 (Приложение Ж, Пункт № 6). Размеры дымоходов определяются путем расчета, который обозначен в технической документации.
  • Газовые приборы не бытового назначения (пищеварительные котлы, оборудование ресторанов) разрешено подключать к общим дымоходам.
  • Разрешается монтаж дымоотводящих труб с выходом через одну, при этом должен быть произведен дополнительный расчет сечения трубы.
  • Выброс отработанных газов для нескольких приборов допускается. Расчет должен производиться на разных уровнях, согласно ДБН В.2.5-20-2001 (Приложение Ж, Пункт № 3).
  • Сечение и высота дымохода определяется с учетом работы всех приборов одновременно, ДБН В.2.5-20-2001.

Сделанные, согласно СНИП, дымоходы, работают качественно и не противоречат законодательным нормам.

Соединения труб

При монтаже требуется применение сварки. Контроль качества сварочных работ регламентирован в СНиП 3.05. 03.85 5.

  • Присоединять газовые водонагреватели и иные газовые приборы к дымоходу требуется трубами, которые изготовляются с применением кровельной стали.
  • Длина соединенных труб не должна превышать 3-х метров в новых зданиях и более 6-ти метров в уже существующих.
  • Уклон трубы по отношению к прибору должен составлять не менее 0,01.
  • На трубах, отводящих дым, допускается не более 3-х изгибов, радиус не должен быть меньше диаметра трубы.
  • Соединение труб должно быть плотным, вхождение одной трубы в другую должно быть не меньше половины диаметра трубы.
  • Если трубы изготовлены из черного железа, они требуют покраски огнестойким лаком.

Внимание: Если вышеперечисленные требования нарушаются, водонагреватели подлежат отключению от газоснабжения.

источник

Як встановити і підключити газову колонку власноруч

На відміну від бойлера, проточний водонагрівач одразу видає гарячу воду в потрібній кількості. Тому паливо витрачається економно. Але процедура встановлення газової колонки досить непроста – треба отримати дозвіл, розробити проект, погодити його з постачальником газу і сплатити за підключення. Побутове газове обладнання дозволяється встановлювати самому, якщо дотриматися усіх вимог норм і правил пожежної безпеки.

Уточнення. Домовласник може поставити водонагрівач і підключати до водопроводу, але врізатися в газову трубу не можна. Питання вирішується так: після узгодження проектної документації фахівець компанії перевіряє правильність монтажу колонки, потім приєднує апарат до газопроводу.

Вимоги до встановлення газового водонагрівача

Перш ніж перейти до конкретики, дамо кілька рекомендацій, як правильно підключити колонку до мережі газопостачання:

  1. Всі питання, пов’язані з підключенням нового приладу, вирішуються через абонентський відділ постачальника газу. Самовільна врізка в трубу забороняється, такі дії караються штрафом. Контролююча служба легко виявить порушення під час щорічної перевірки обладнання та димоходів.
  2. Перед встановленням колонки подайте до газової контори заяву та необхідні документи – копію паспорта, свідоцтво про право власності, технічну документацію приватного будинку (з плануванням).
  3. Щоб отримати дозвіл на приєднання до магістралі, треба замовити проект внутрішніх газових мереж з прив’язкою обладнання. Зверніться до технічного відділу або в сторонню організацію, яка займається проектуванням. Надайте паспорт купленої колонки і технічні умови на підключення.

Розміщення водонагрівача на кухні – приклад креслення з проекту

  • Маючи у своєму розпорядженні схеми та креслення, приступайте до монтажу водогрійного апарата.
  • Коли потрібна заміна газової колонки, теж звертайтеся до контори з паспортом нового приладу. Його назва і параметри вносяться в проект замість старого нагрівача.
  • Порада. Якщо в приватному будинку вже є газове обладнання, наприклад, котел опалення чи кухонна плита, ви напевно маєте проект зі схемою розташування цих приладів. Звертаючись за дозволом, надайте цю документацію, бо розробка нових креслень коштуватиме дорожче, ніж внесення змін до існуючих.

    Найкраще встановлювати водогрійну колонку за проектом, але виготовлення документації вимагає часу. Зробіть так: узгодьте з інженером-проектувальником розміщення апарата і спосіб приєднання, потім починайте встановлення та підключення до водопроводу. Ми підкажемо, як дотриматися правил і вимог будівельних норм.

    Особливості монтажу колонки в квартирі

    Рекомендація №1: якщо ви проживаєте в багатоквартирному будинку, не купуйте водонагрівальний апарат, поки не проконсультуєтеся з фахівцем газової служби. Суть проблеми:

    • відведення продуктів горіння може здійснюватися тільки через димохідний канал;
    • у більшості багатоповерхових будинків радянської споруди є лише вентиляційні шахти, куди не можна приєднувати димохід колонки, а спеціальні канали відсутні;
    • вивід коаксіальної труби від сучасної турбо-колонки крізь зовнішню стіну часто розглядається як порушення цілісності несучих будівельних конструкцій, тому не дозволяється.

    Зліва на фото показаний вивід труби у димохідний канал на кухні, поруч стоїть витяжна решітка. Праворуч – розміщення апарата в напівпідвальному приміщенні котеджу

    Рішення проблеми цілком залежить від контролюючої організації. Викидати дим в шахту витяжної вентиляції точно не дозволять, лишається 2 варіанти – колонка з закритою камерою чи електричний бойлер. Якщо вдасться узгодити прокладку коаксіального димоходу, купуйте проточний нагрівач, в іншому випадку ставте накопичувальний бак.

    Важливий момент. Якщо проектною документацією багатоквартирного будинку не передбачений монтаж газових колонок, то законодавство відносить такі роботи до реконструкції. Можливо, вам доведеться звернутися до органів місцевого самоврядування за дозволом (якщо цього вимагатиме газова контора).

    Приміщення для газового проточного нагрівача

    За діючими нормами газові колонки не можна розташовувати у житлових кімнатах – спальнях, вітальнях, дитячих. В яких приміщеннях дозволяється встановлювати водонагрівач:

    • кухня;
    • котельня – внутрішня чи прибудована;
    • інше технічне приміщення з однією зовнішньою стіною і вікном, у тому числі – цокольний поверх, підвал;
    • коридор – в крайньому випадку, якщо перераховані варіанти недоступні.

    Важлива умова. Кімната, де планується ставити водонагрівач, повинна межувати з зовнішньою стіною з вікном певних розмірів. У разі витоку і займання газу вибухова хвиля піде назовні, вибивши скління, а перегородки лишаться цілими. Розрахунок площі вікна простий: 1 м³ приміщення відповідає 0.03 м² світлопрозорих конструкцій.

    Вікно в котельні виконує 3 функції: забезпечує освітлення, провітрювання та є легкоскидною конструкцією на випадок вибуху газу

    В санвузлах та ванних кімнатах встановлювати колонку не допускається. Там відсутні зовнішні вікна та недостатньо витяжки, яка обмежена малим перетином вентиляційної шахти.

    Також у вбиральні до пальника надходитиме вологе повітря, в камері згоряння виділятиметься конденсат, витрачатиметься зайве паливо на випаровування води. Це не сприяє довговічній та економічній експлуатації газової колонки.

    Перерахуємо вимоги до габаритів кімнати:

    • мінімально допустимий об’єм приміщення – 7.5 м³;
    • якщо колонка встановлюється на кухні, то її об’єм має становити щонайменше 13.5 м³;
    • висота до перекриття – 2.2 м, у окремій котельні – 2.5 м;
    • площа вікна (прозорої частини) – 0.03 м² на кожний кубометр об’єму.

    Зауваження. Якщо у приміщенні встановлені 2 газових агрегата, наприклад, котел і колонка, то допустима висота стелі збільшується до 2.5 м.

    Протипожежні і технологічні відступи

    За правилами пожежної безпеки газова колонка має кріпитися до стіни, побудованої чи обшитої негорючим матеріалом. Якщо дотриматися цієї вимоги неможливо, наприклад, у дерев’яному будинку, перегородку треба захистити від загоряння. Між корпусом колонки і стіною прокладається будь-який з наступних матеріалів:

    • покрівельна сталь завтовшки 0.7…1 мм;
    • плита мінеріту товщиною до 1 см;
    • базальтовий картон;
    • листовий азбест (3 мм).

    Вимоги до підвішування газових котлів та колонок на дерев’яні стіни однакові – обов’язково підкладається лист вогнетривкого матеріалу

    Примітка. Азбестові вироби виділяють шкідливий пил, тому заборонені до застосування у житлових кімнатах. В котельні матеріал використовувати допускається, на кухні – не можна.

    Негорюча прокладка між колонкою і стіною з дерева має виходити за межі корпусу на відстань 100 мм, як зроблено вище на фото. Верхній випуск (над агрегатом) – 70 см.

    Мінімальні відступи від водонагрівача до найближчих стін, шаф та інших поверхонь:

    • з боків – 15 см;
    • знизу – 300 мм;
    • зверху – 450 мм;
    • спереду – щонайменше 1 м;
    • відстань по горизонталі від виступаючих частин апарата до газової плити – 10 см;
    • те саме, до вертикальної частини димоходу – 3 м.

    Порада. Колонку слід відсунути якнайдалі від плити, де піж час готування їжі виділяються жири. З часом вони покриватимуть усі поверхні нагрівача і пальник.

    Відзначимо, що у відеосюжеті колонка підвішена неправильно – агрегат розташований у ванній, занадто близько до лівої стіни. Майстер на відео дає вірну інформацію щодо розміщення проточного водонагрівача, але явно помиляється щодо вимог до димоходу (допустиме число колін 3).

    Вентиляція та димохід

    ДБН висуває однозначну вимогу до вентилювання приміщення, де розташовані газові прилади: 3-кратний повітрообмін плюс повітря на горіння. Пояснимо: кількість витяжного повітря з кухні має становити 3 об’єми цього приміщення протягом години. Витрата повітряної суміші, що спалюється разом з газом, додається до трикратного припливу.

    Як організувати вентиляцію:

    1. Відпрацьоване повітря забирає шахта з природною тягою (зазвичай розташовується у стіні між кухнею та санвузлом, як зображено на плануванні). Якщо готовий канал в приватному будинку відсутній, доведеться вивести окрему трубу на вулицю.
    2. Припливне повітря надходить до топкової чи кухні з інших приміщень, пройшовши під полотном міжкімнатних дверей. Якщо стулки занадто щільні або знизу зроблена маленька щілина, у двері врізається декоративна вентиляційна решітка.
    3. Приплив свіжого повітря в інші кімнати організовується різними способами.
    4. Кухонне вікно має відчинятися для провітрювання у разі загазованості.

    Припливне повітря надходить у ванну і кухню з інших кімнат, витяжка організована за допомогою вентиляційних каналів в стіні

    Уточнення. Якщо колонка розміщується в топковій, де вже функціонує газовий котел, треба передбачити додатковий приплив на горіння.

    Підключення атмосферної колонки (відкрита камера згорання) до димохідного каналу робиться трубою з оцинкованої, емальованої або нержавіючої сталі завтовшки від 0.5 мм. Ставити дешеву і тонку алюмінієву гофру неприпустимо.

    При влаштуванні димаря дотримуйтесь таких правил:

    • діаметр каналу – не менший, ніж розмір відвідного патрубка колонки;
    • довжина вертикальної ділянки, що підключається до нагрівача, – мінімум 25 см (при висоті стелі кімнати до 2.7 м);
    • якщо висота перекриття більша за 2.7 м, вертикальна розгінна ділянка збільшується до 0.5 м;
    • просвіт між негорючою стіною і трубою – 5 см;
    • перегородки з горючих матеріалів закриваються листами металу чи мінеріту, відступ до газоходу – 100 мм;
    • максимальна загальна довжина приєднувальних ділянок – 3 м;
    • число поворотів димоходу на 90° – не більше трьох.

    Якщо перетин димової шахти дозволяє приєднати 2 агрегата – котел і водонагрівач, врізки розташовуйте на відстані 750 мм (приклад показаний на фото).

    Два агрегата можна по черзі приєднувати до одного димоходу з дотриманням вимог до діаметру труби та відстані між врізками

    Прокладання газопроводу

    Цілком ймовірно, що ви візьмете на себе прокладку газової труби всередині будинку. Тут важливо дотриматися наступних правил:

    • врізка у газопровід робиться після лічильника;
    • використовуються сталеві чи спеціальні полімерні труби для природного газу;
    • для відсікання колонки у разі аварії або ремонту на газопроводі ставиться кран;
    • з’єднання монтуються нероз’ємними, труба прокладається відкритим способом;
    • в місцях перетину будівельних конструкцій під трубопровід монтується гільза з відповідного матеріалу (сталь, пластик).

    Монтаж та підключення колонки

    Перш ніж кріпити і підключати газову колонку, купіть 3 кульових крани – один газовий, 2 водопровідних плюс з’єднувачі з накидною гайкою – американки. Діаметр арматури – ½” (Ду15). Елементи кріплення поставляються в комплекті водонагрівача.

    Підключення водонагрівача до комунікацій приватного будинку

    Рекомендація. Якщо на вводі труби холодного водопостачання немає фільтру, придбайте звичайний грязьовик і поставте перед вхідним патрубком газового апарата.

    Як самотужки встановити колонку:

    1. Прикладіть нагрівач до стіни в обраному місці, розмітьте обриси корпусу. Вимірявши відстань до точок кріплення, просвердліть отвори. Змонтуйте кронштейни або встановіть гаки (спосіб підвісу залежить від моделі агрегата).
    2. Прикріпіть водонагрівач, прокладіть димову трубу за усіма правилами. Вхід круглого каналу в цегляну шахту виконуйте через перехідник, стик ущільнюйте азбестовим шнуром.
    3. До штуцерів приладу прикрутіть американки, потім крани. Будьте уважні, не переплутайте газовий патрубок з водяним.

    Деякі виробники вказують на корпусі призначення штуцерів, в інших випадках орієнтуйтеся за інструкцією з експлуатації

  • Підключіть холодний і гарячий водопровід, відкрийте загальний вентиль і таким чином перевірте герметичність стиків. Якщо протікання немає, підключайте газову трубу, попередньо змастивши ущільнювальну прокладку солідолом.
  • Випробуйте газопровід на проникність – відкрийте кран та обробіть з’єднання мильною губкою. У місці витоку з’являться бульбашки.
  • Запуск та перевірка нагрівання води колонкою робиться за інструкцією виробника, але тільки після прийняття приладу в експлуатацію представником організації-постачальника газу. Коли потрібно замінити старий апарат, процедура починається з демонтажу, далі роботи ведуться в аналогічному порядку.

    Зауваження. Дозволяється підводити воду і газ до колонки гнучкими шлангами завдовжки 2.5 м (максимум). Але при такій схемі підключення зростає число стиків, краще приєднувати труби до нагрівача безпосередньо, через крани і американки.

    Монтаж бездимохідної (турбованої) колонки з автоматичним розпалом відрізняється способом прокладання димовідводу – горизонтально крізь стіну назовні. Двостінна коаксіальна труба ставиться з невеликим ухилом в бік вулиці, щоб стікав конденсат. Апарат треба підключити до електромережі та заземлити – змонтуйте поруч розетку, підключеною до мережі через автомат номіналом 8 А, як показано на схемі.

    Заключний висновок

    Зверніть увагу: перерахування всіх допусків і правил зайняло значно більше часу, аніж сама інструкція з встановлення газової колонки. Звідси висновок: процес монтажу не завдасть клопоту, коли знаєш вимоги та маєш на руках готовий проект. Як виглядає процедура на практиці, дивіться в останньому відео:

    источник

    Читайте также:  Установка mac на диске установлена защита

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *